"СТІНИ МАГАРА"
20 листопада, ми відвідали Запорізький музично-драматичний театр ім. В.Г. Магара.
Вистава під назвою "Бродячі ангели" 

«Жваві очі, швидкі рухи, злодійський жаргон, виснажені голодом обличчя – ці хлопчаки блукають вулицями міста, жебрають, іноді крадуть. …І це не випадкова подія, це постійне явище в житті міста, породжене голодом і злиднями найбідніших прошарків населення. …Їм відомі всі турботи світу вже в тому віці, коли інші діти вірять у казки і думають, що їх приніс лелека.

…Тільки знищивши злидні та голод можна змінити безрадісне життя цих дітей, в яких ніколи не було іграшок, школи, домашнього затишку, материнської ласки, самого дитинства».

Жоржі Амаду, «Бухта Всіх Святих»

Вистава сподобалася всім своєю правдивістю  та професійною  грою  акторів.

Архітектура театру зачаровувала на кожному кроці.

"В антракті можна і попозувати=)"

                                                       Мистецтво в житті сучасного підлітка.
Мистецтво народилося разом з homo sapiens. Розумною людина стала, коли почала діяти, створювати. Спочатку предмети, необхідні для житла, полювання, хліборобства. Але розумній людині недостатньо бути ситою і жити в теплі. Тоді і народилася творчість, якої вимагала душа. А це вже і є мистецтво.

У першу чергу, я думаю, душа самовиражалася в співі, в іграх, у малюнках. Поступово розвивалися нові види мистецтва. Людина вже не мислила себе без поетичного слова, театру, живопису. Наприкінці XIX — початку XX століття з’явився кінематограф, який, всотавши в себе багато видів мистецтва, став самостійним і найбільш популярним його видом.

Сьогодні людина вже не може уявити собі життя без прочитаного роману, без нового кінофільму, без прем’єри в театрі, без модного шлягеру й улюбленої музичної групи, без художніх виставок… У мистецтві людина знаходить і нові знання, і відповіді на життєво важливі питання, і заспокоєння від повсякденної суєти, і насолоду. Справжній витвір мистецтва завжди співзвучний думкам читачів, глядачів, слухачів. Роман може розповідати про далеку історичну епоху, про людей, зовсім, здається, іншого способу і стилю життя, але почуття, якими переймалися люди за всіх часів, зрозумілі нинішньому читачу, співзвучні йому, якщо роман написаний справжнім майстром.

Нехай Ромео і Джульетта жили в далекій Вероні в дуже давні часи. Нехай друзі з «Трьох товаришів» не мої співвітчизники. Не час і не місце дії визначає моє сприйняття великого кохання і вірної дружби, описаних геніальним Шекспіром і Ремарком.

Картини, музика, театр, книги, фільми дають людині ні з чим не зрівнянні радість і задоволення, примушують її співчувати. Заберіть це все з життя цивілізованої людини, і вона перетвориться якщо не на тварину, то на робота або зомбі. Людство нагромадило в області мистецтва величезні багатства. Вони невичерпні. В усіх музеях світу побувати неможливо, усі симфонії, сонати, опери не прослухати, усі шедеври архітектури не переглянути, усі романи, поеми, вірші не перечитати. Та й ні до чого. Усезнайки на перевірку виявляються поверховими людьми.

З усього різноманіття людина вибирає для душі те, що їй найбільш близьке, що дає поживу її розуму і почуттям. От чому в неофіційних анкетах завжди є питання про улюблену книгу, про улюбленого композитора і т.п. В області мистецтва критерій «любимо — не любимо», «подобається — не подобається» відповідає тому, наскільки твір майстра співзвучний нашому світовідчуттю, які струни в нашій душі він зачепив.
.

Кожна людина, якщо в неї є духовні запити, знаходить свій роман, свою музику. Протягом життя улюблені твори, думаю, можуть змінювати один одного, але незмінним залишається їхній вплив на людину, який облагороджує.